публіка

публіка
I публ`іка
-и, діал.
1) ж. Ганьба, сором.
2) ч. і ж. Особа поганої поведінки.

II п`убліка
-и, ж., збірн.
1) Люди, що перебувають де-небудь як глядачі, слухачі, відвідувачі. || Певні кола глядачів, читачів і т. ін.
2) розм. Люди, народ, товариство. || жарт., зневажл. Непевні, підозрілі люди.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Смотреть что такое "публіка" в других словарях:

  • публ. — публ. публикация Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.: Политехника, 1997. 527 с. публ. публика; публичный …   Словарь сокращений и аббревиатур

  • публіка — Побліка, публіка: Публіка: Публіка: в розумінні: сором, ганьба [XII] ганьба перед громадою [VIII] ганьба, сором, осуд [2,X] гидоті [16] прилюдна ганьба [33] прилюдна ганьба, скандал [24] публічна ганьба, скандал [23] сором [5;7] сором, ганьба… …   Толковый украинский словарь

  • публіка — іменник жіночого роду глядачі, натовп публіка 1 іменник жіночого роду сором, ганьба діал. публіка 2 іменник чоловічого або жіночого роду, істота особа поганої поведінки діал …   Орфографічний словник української мови

  • публіка — кы, ж. Пн. Публіка, глядачі, слухачі …   Словник лемківскої говірки

  • публ. — публикация, публичный …   Русский орфографический словарь

  • публ. — публикация публичный …   Словарь сокращений русского языка

  • публіка — гуляща дівка …   Лемківський Словничок

  • публікація — [публ іка/ц ійа] йі, ор. йеійу …   Орфоепічний словник української мови

  • публіцист — [публ іци/ст] ста, м. (на) стов і/ с т і, мн. стие, с т іў …   Орфоепічний словник української мови

  • публіцистичний — [публ іциести/чнией] м. (на) ному/ н ім, мн. н і …   Орфоепічний словник української мови

Книги

Другие книги по запросу «публіка» >>


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»